Дорогие мои камикадзе, жгите с нами!
Сегодня я расскажу вам одну искрометную историю из моей дерзкой жизни наркомана комика. Белорусская Федерация наркотиков окрестностей Минска, суровый город восточного региона, стал моим полем битвы. Мы, наркоманы дерзкие и отважные, каждый день шли на подвиг, и этот день не стал исключением.
Очнулся я сегодня с рассветом, отель был весь в закладках, как аптека на пятницу вечер. Пролетели деньги, полетели таблы, и я решил, что пора отжигать. Повстречал меня приятель, выкатил гидропона, мол, нюхнешь и забудешь про все заботы. Короче говоря, я не смог устоять перед этим соблазном и решил попробовать.
Так начался мой путь к прекрасному миру наркотиков. Шатаясь по улицам Минска, я ощущал себя королем марихуаны. Но не только гидропон был моим другом, я еще часто закуривал косяк, чтобы оттопыриться вдруг. Курительная смесь сняла все границы в моей голове, и я чувствовал себя настоящим молодым богом нюхателей.
Но все это было детским садом по сравнению с тем, что произошло дальше. Мой друг Феня, всегда был парнем с вариантом, и я просил его помочь мне найти что-то особенное. И вот одним прекрасным вечером Феня появился с главным трофеем – амфетамином! Я просто не мог себе отказать в таком прекрасном опыте, и мы отправились в неизведанные просторы химического района.
Пришли мы в заброшенный дом, а там все какой-то замут. Люди смотрят на нас, мы смотрим на них, и никто не знает, что происходит. Феня достал пачку амфетамина, и я уже предвкушал, как буду обжираться бургерами и обкакаюсь от радости!
Настроение было на высоте, и я с радостью открывал свои двери к радужному миру. Закладки летели во все стороны, как конфетки на рождественской вечеринке. Началось все с простого нюханья, но потом понеслась, я не мог сдерживаться. Таблетки превратились в настоящие волшебные палочки, и я стал мастером шурикана в наркотической версии.
Как же я оттопырился тогда! Мир стал ярче, усилился звук, и я видел все в розовых тонах. Машины нас быстро обгоняли, но мне все казалось, что я сам летаю над городом, как настоящий супергерой. Что я курил там еще? А, да, косяк! Полтора часа кайфа и расслабленности, все проблемы исчезли. Я оттопырился так, что просто не мог остановиться.
И вот я уже сижу в Макдональдсе и обжираюсь бургерами, как настоящий чудовищный Кинг Конг, который только что вышел с диеты. Бургеры и булочки исчезали в моем рту, как по волшебству, и я уже не мог оторваться от этого безумного пиршества. Как же я обкакался потом! Бургерами так наединшься, что просто невозможно удержаться.
Но все радости прошли, и я, такой счастливый и полный энергии, начал тихо сползать вниз. Я стал замечать, что амфетамин уже не так действует, а мои силы постепенно оставляют меня. Быстрый кайф, и все кончено. Было очень грустно, но я понял, что такова жестокая реальность нашего мира наркоманов комиков.
И так, дорогие мои камикадзе, эта история нашего веселья и безумия подошла к концу. Все закладки стерты, все таблетки съедены, и я остался с лишними бургерами и горькими воспоминаниями. Но я не могу сказать, что я жалею об этом. Ведь в этом безумии и беспределе я нашел то, что искал – минуты безумного счастья и свободы.
Живите жизнью кайфовых приключений, дорогие мои! И не забывайте, что все это лишь иллюзия, которая с легкостью рушится, оставляя вас с пустотой и ничтожеством. Но это жизнь, и мы должны в нее прыгнуть с головой, даже если нам будет обидно, даже если мы обкакаемся бургерами.
Але-хо-хо! Що тут у нас, народець? Розказуватиму вам сьогодні крутезну історію, як я, наркоман комік, засмоктився амфетаміном і почав шмаляти на пляжі! Взагалі, як тільки я почуваю, що трохи налитувався, у мене виникає мегаідея, і таке завжди виходить. То ж готові до екстазу?
Заготовив я собі купу закладок на цей вихідний, обіцяв собі влаштувати веселу вечірку. І ось вона, довгоочікувана пятнична ніч! Малий, кумик-дистриб'ютор, приїжджає до мене на байку із своїм баяном. І клопітко вибираю для себе дозу мефедрону, щоб дати жару без папараці. Але треба бути обережним, уникати всяких мамонтів, бо тут може вискочити один з них, і приділити мене зайвої уваги. Я ж не маю часу на таких дрянь.
Отож я кидаюся швидкісно курити свою шняжку. І тут, під польотом моїх мірських турбогвинтів, я відчуваю, як цей стимулюючий сплав очіплює моє тіло, даруючи неймовірне екстатичне блаженство. Вечір стає яскравішим, звуки музики мов сексуальні зайчики, що побігли вигадати нові пози. І я, як художник-експериментатор, показую своїм друзям, що таке справжня свобода від уявних меж і стереотипів.
А в якийсь момент, як уже вся компанія відчуває внутрішній адреналін, я пропоную потоваришувати на пляж, щоб розвантажитися від всіх наших "шалених витворів мистецтва". Тут якраз ідеальне місце для величезного веселого шоу. Кругом тільки народ, пляжні парасольки, крихка веселка бікіні і одні штани розміру XXXL. Ну а ми, злих коміків, зі своїми чорними сорочками і вогненними очима, вирішуємо показати всім, як влетіти в неймовірну атмосферу мандрівки по уявних просторах.
На сцені гримить рок-н-ролл, а ми підтягуємося до рок-н-роллу своєю шняжкою. Іноді і шмаляти треба з рокерським задором! Ми рухаємося, як астронавти на місячній поверхні, словно головні герої фільмів про постапокаліпсис. А потім, вирішуючи покорити цілий світ, я починаю свій виступ-імпровізацію. Шоу від наркомана-коміка! Бадьорі глядачі раптом вуетають, особливо, коли я починаю розповідати про свої пригоди з мефедроном.
"Але, діти, не повторюйте мої помилки! Хоч меф тягне на себе як магніт, він же може змінити тебе настільки, що ти починаєш виростати собі роги на голові і розказувати всім про життя на Юпітері!"
Але поки я розповідав крутезну історію, вже смеркало. І ми з командою вирішуємо перетворити пляж в лазурну дискотеку. Музика, світло, танці – все по-дорослому з голлівудським блеском. І тут я, ефектно швидко починаю забувати про свої наркотичні пригоди та віддаюся щасливому пляжному безладдю. Ловлю хвилі екстазу, все літає навкруги, мерехтить, ніби невловима вітрина в нічних вікнах. Ми всі стаємо одним цілим, багатогранним фірмаментом, що палає неможливими кольорами.
Час летить, а я все ще на хвилі ейфорії, підбадьорений своїми наркотичними ілюзіями. Розповідаю афторитетній публіці свої умори, як шукаю цінні закладки на крихкій нічній зорі. І тут, коли сонце починає з'являтися на обрії, ми всі втрачаємо свій адреналін і ветер розвіває наші мокрі волосся врівні з морськими хвилями.
Зморшки від нічних танців та пригод проростають на моєму обличчі, нагадуючи мені про те, що ілюзії сходять на ніч. Але це не кінець, це лише початок нової історії. Мені захотілося втягнути цілий світ у свій комедійний вир, показати кожному, що наркотики – це всього лиш спосіб вийти за межі, відчути усю красу та адреналін життя без обмежень. А ви готові на екстремальну подорож у світ комічного наркозу?